скидальник

СКИДА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто скидає з жатки, косарки і т. ін. що-небудь зжате.

Жнуть. Жатка за жаткою. Часто махають скидальники вилами — густо купки (Головко, І, 1957, 340);

— Сідай за кермо! — гукнув Бартюк до тракториста. Василь сів на трактора, скидальники — на косарки (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 82).

Значення в інших словниках

1. скидальник — скида́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. скидальник — -а, ч. Той, хто скидає з жатки, косарки і т. ін. що-небудь зжате.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скидальник — СКИДА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто скидає з жатки, косарки і т. ін. що-небудь зжате. Жнуть. Жатка за жаткою. Часто махають скидальники вилами – густо купки (А. Головко); – Сідай за кермо! – гукнув Бартюк до тракториста. Василь сів на трактора, скидальники – на косарки (Є. Кравченко).  Словник української мови у 20 томах