скидальник
СКИДА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто скидає з жатки, косарки і т. ін. що-небудь зжате.
Жнуть. Жатка за жаткою. Часто махають скидальники вилами — густо купки (Головко, І, 1957, 340);
— Сідай за кермо! — гукнув Бартюк до тракториста. Василь сів на трактора, скидальники — на косарки (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 82).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скидальник — скида́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- скидальник — -а, ч. Той, хто скидає з жатки, косарки і т. ін. що-небудь зжате. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скидальник — СКИДА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто скидає з жатки, косарки і т. ін. що-небудь зжате. Жнуть. Жатка за жаткою. Часто махають скидальники вилами – густо купки (А. Головко); – Сідай за кермо! – гукнув Бартюк до тракториста. Василь сів на трактора, скидальники – на косарки (Є. Кравченко). Словник української мови у 20 томах