скидальник

скида́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скидальник — -а, ч. Той, хто скидає з жатки, косарки і т. ін. що-небудь зжате. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скидальник — СКИДА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто скидає з жатки, косарки і т. ін. що-небудь зжате. Жнуть. Жатка за жаткою. Часто махають скидальники вилами – густо купки (А. Головко); – Сідай за кермо! – гукнув Бартюк до тракториста. Василь сів на трактора, скидальники – на косарки (Є. Кравченко). Словник української мови у 20 томах
  3. скидальник — СКИДА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто скидає з жатки, косарки і т. ін. що-небудь зжате. Жнуть. Жатка за жаткою. Часто махають скидальники вилами — густо купки (Головко, І, 1957, 340); — Сідай за кермо! — гукнув Бартюк до тракториста. Словник української мови в 11 томах