складувати
СКЛА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., рідко. Те саме, що склада́ти 1, 3.
Повеселішала панночка, клопочеться своїм посагом.. Сама ганяє, жениха турляє, — купує, крає, складує… Як у казані кипіло! (Вовчок, I, 1955, 117);
Не зітхай так безнадійно, Скорбних уст не замикай, Рук не складуй ще подвійно, З лану битви не тікай (Граб., І, 1959, 62);
Які він пісні складував і як їх співав..! (Вовчок, І, 1955, 349).
СКЛАДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., спец. Поміщати у склад для зберігання.
Словник української мови (СУМ-11)