склепик
СКЛЕ́ПИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до склеп 3.
Вдоволені обі партії повставали із своїх місць; люди, щоб вернути додому, а Марта, щоб відбігти до недалекого склепика по муку (Коб., III, 1956, 528).
Словник української мови (СУМ-11)СКЛЕ́ПИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до склеп 3.
Вдоволені обі партії повставали із своїх місць; люди, щоб вернути додому, а Марта, щоб відбігти до недалекого склепика по муку (Коб., III, 1956, 528).
Словник української мови (СУМ-11)