склепистий
СКЛЕПИ́СТИЙ, а, е. Те саме, що склепі́нчастий.
На плитах лежали уламки склепистого перекриття, яке й було основою другого поверху споруди (Наука.., 6, 1967, 13);
Довгий низький підвал із склепистою стелею весь був завалений меблями, валізами, клунками (Гончар, III, 1959, 144);
На склепистій стелі під’їзду [Ужгородського замку] зяють два квадратних отвори. Вони також служили для оборони (Знання.., 5, 1966, 26);
// Який має стелю, подібну до склепіння.
Склеписте приміщення без вікон, освітлене нещедрим світлом нічної лампи (Ю. Янов., IV, 1959, 171).
Словник української мови (СУМ-11)