склера

СКЛЕ́РА, и, ж., анат. Зовнішня білкова оболонка ока, яка спереду переходить у рогівку.

Білкова оболонка очей (склера) у дітей тонша, ніж у дорослих, а рогівка товстіша (Шк. гігієна, 1954, 61);

У деяких випадках після приземлення у собак були виявлені незначні крововиливи (на носі, .. в склері очей), але вони не призвели до серйозних наслідків (Наука.., 2, 1960, 16).

Значення в інших словниках

1. склера — скле́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. склера — -и, ж., анат. Зовнішня білкова оболонка ока, яка спереду переходить у рогівку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. склера — СКЛЕ́РА, и, ж., анат. Зовнішня білкова оболонка ока, яка спереду переходить у рогівку. Білкова оболонка очей (склера) у дітей тонша, ніж у дорослих, а рогівка товстіша (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. склера — скле́ра (від грец. σκληρός – твердий) білкова оболонка ока. Є основною частиною щільної стінки очного яблука, яка забезпечує сталість розмірів і форми ока.  Словник іншомовних слів Мельничука