склера

скле́ра

-и, ж., анат.

Зовнішня білкова оболонка ока, яка спереду переходить у рогівку.

Значення в інших словниках

1. склера — скле́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. склера — СКЛЕ́РА, и, ж., анат. Зовнішня білкова оболонка ока, яка спереду переходить у рогівку. Білкова оболонка очей (склера) у дітей тонша, ніж у дорослих, а рогівка товстіша (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. склера — скле́ра (від грец. σκληρός – твердий) білкова оболонка ока. Є основною частиною щільної стінки очного яблука, яка забезпечує сталість розмірів і форми ока.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. склера — СКЛЕ́РА, и, ж., анат. Зовнішня білкова оболонка ока, яка спереду переходить у рогівку. Білкова оболонка очей (склера) у дітей тонша, ніж у дорослих, а рогівка товстіша (Шк.  Словник української мови в 11 томах