скнарити —
скна́рити дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
скнарити —
-рю, -риш і скнарувати, -ую, -уєш. недок. Бути надміру скупим, жадібним.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скнарити —
СКНА́РИТИ, рю, риш і СКНАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути надміру скупим, жадібним. От жив він собі так, скнаруючи та добро дбаючи, коли се приїхав до Генуї дотепний потішник, чоловік звичайний і вимовний, на ймення Гвільєльмо Борсьєре (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
Словник української мови у 20 томах