сковуватися
СКО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., СКУВА́ТИСЯ, скує́ться, док.
1. З’єднуватися куванням.
2. перен. Створюватися, організовуватися.
Коли б панам гадалося, з чого лихо скувалося (Укр.. присл.., 1963, 99);
Чулось, мабуть, йому, що через мене може скуватися лад у сім’ї (Вас., І, 1959, 254);
Тут в ім’я влади Рад скувалися ряди В Червонім Арсеналі (Рильський, II, 1960, 40).
3. перен. Вкриватися льодом (про річку, озеро і т. ін.).
— Що, як наступлять знову морози, скується ставок льодом? (Л. Янов., І, 1959, 409).
Словник української мови (СУМ-11)