сковуватися

СКО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., СКУВА́ТИСЯ, скує́ться, док.

1. З’єднуватися куванням.

2. перен. Створюватися, організовуватися.

Коли б панам гадалося, з чого лихо скувалося (Укр.. присл.., 1963, 99);

Чулось, мабуть, йому, що через мене може скуватися лад у сім’ї (Вас., І, 1959, 254);

Тут в ім’я влади Рад скувалися ряди В Червонім Арсеналі (Рильський, II, 1960, 40).

3. перен. Вкриватися льодом (про річку, озеро і т. ін.).

— Що, як наступлять знову морози, скується ставок льодом? (Л. Янов., І, 1959, 409).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сковуватися — ско́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сковуватися — -ується, недок., скуватися, скується, док. 1》 З'єднуватися куванням. 2》 перен. Створюватися, організовуватися. 3》 перен. Вкриватися льодом (про річку, озеро і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сковуватися — СКО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., СКУВА́ТИСЯ, скує́ться, док. 1. З'єднуватися куванням. 2. перен. Створюватися, організовуватися. Коли б панам гадалося, з чого лихо скувалося (прислів'я); Чулось, мабуть, йому, що через мене може скуватися лад у сім'ї (С. Словник української мови у 20 томах