сколупувати

СКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., СКОЛУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Колупаючи, виймати, витягати що-небудь.

Сидів [дід Овсій] на низькому підгнилому пеньку, з якого давно облупилась кора, вільною рукою сколупував світлячки (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 211);

// Колупаючи, робити заглибини на чому-небудь.

Сколупувати долівку.

Значення в інших словниках

1. сколупувати — сколу́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сколупувати — див. увільняти  Словник синонімів Вусика
3. сколупувати — -ую, -уєш, недок., сколупати, -аю, -аєш, док., перех. Колупаючи, виймати, витягати що-небудь. || Колупаючи, робити заглибини на чому-небудь. Сколупувати долівку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сколупувати — СКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., СКОЛУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Колупаючи, виймати, витягати що-небудь. Сидів [дід Овсій] на низькому підгнилому пеньку, з якого давно облупилась кора, вільною рукою сколупував світлячки (В. Земляк); // Колупаючи, робити заглибини на чому-небудь. Сколупувати долівку.  Словник української мови у 20 томах