сколупувати
СКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., СКОЛУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Колупаючи, виймати, витягати що-небудь.
Сидів [дід Овсій] на низькому підгнилому пеньку, з якого давно облупилась кора, вільною рукою сколупував світлячки (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 211);
// Колупаючи, робити заглибини на чому-небудь.
Сколупувати долівку.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сколупувати — сколу́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- сколупувати — див. увільняти Словник синонімів Вусика
- сколупувати — -ую, -уєш, недок., сколупати, -аю, -аєш, док., перех. Колупаючи, виймати, витягати що-небудь. || Колупаючи, робити заглибини на чому-небудь. Сколупувати долівку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сколупувати — СКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., СКОЛУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Колупаючи, виймати, витягати що-небудь. Сидів [дід Овсій] на низькому підгнилому пеньку, з якого давно облупилась кора, вільною рукою сколупував світлячки (В. Земляк); // Колупаючи, робити заглибини на чому-небудь. Сколупувати долівку. Словник української мови у 20 томах