Словник української мови в 11 томах

скоритися

СКОРИ́ТИСЯ див. скоря́тися.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. скоритися — скори́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. скоритися — [скоритиес'а] скоур'ус'а, скориес':а, скориец':а, скор'ац':а; нак. -рис'а, скоур'іц':а  Орфоепічний словник української мови
  3. скоритися — див. скорятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скоритися — СКОРИ́ТИСЯ див. скоря́тися.  Словник української мови у 20 томах
  5. скоритися — ПІДКОРЯ́ТИСЯ кому (бути слухняним, покірним виконавцем чиєїсь волі, чиїх-небудь наказів), КОРИ́ТИСЯ, ПОКОРЯ́ТИСЯ, СКОРЯ́ТИСЯ, ПІДДАВА́ТИСЯ, СЛУХАТИСЯ кого, СЛУ́ХАТИ кого, ГНУ́ТИСЯ перед ким, СХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, ПОХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, розм.  Словник синонімів української мови
  6. скоритися — Скоритися, -рю́ся, -ришся гл. Покориться.  Словник української мови Грінченка