скоритися

скори́тися

[скорити^ес'а]

ско^ур'ус'а, скори^ес':а, скори^ец':а, скор'ац':а; нак. -рис'а, ско^ур'іц':а

Значення в інших словниках

1. скоритися — скори́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. скоритися — див. скорятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скоритися — СКОРИ́ТИСЯ див. скоря́тися.  Словник української мови у 20 томах
4. скоритися — ПІДКОРЯ́ТИСЯ кому (бути слухняним, покірним виконавцем чиєїсь волі, чиїх-небудь наказів), КОРИ́ТИСЯ, ПОКОРЯ́ТИСЯ, СКОРЯ́ТИСЯ, ПІДДАВА́ТИСЯ, СЛУХАТИСЯ кого, СЛУ́ХАТИ кого, ГНУ́ТИСЯ перед ким, СХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, ПОХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, розм.  Словник синонімів української мови
5. скоритися — СКОРИ́ТИСЯ див. скоря́тися.  Словник української мови в 11 томах
6. скоритися — Скоритися, -рю́ся, -ришся гл. Покориться.  Словник української мови Грінченка