скоритися

скори́тися

[скоритиес'а]

скоур'ус'а, скориес':а, скориец':а, скор'ац':а; нак.ис'а, скоур'іц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоритися — скори́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скоритися — див. скорятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скоритися — СКОРИ́ТИСЯ див. скоря́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. скоритися — ПІДКОРЯ́ТИСЯ кому (бути слухняним, покірним виконавцем чиєїсь волі, чиїх-небудь наказів), КОРИ́ТИСЯ, ПОКОРЯ́ТИСЯ, СКОРЯ́ТИСЯ, ПІДДАВА́ТИСЯ, СЛУХАТИСЯ кого, СЛУ́ХАТИ кого, ГНУ́ТИСЯ перед ким, СХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, ПОХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, розм. Словник синонімів української мови
  5. скоритися — СКОРИ́ТИСЯ див. скоря́тися. Словник української мови в 11 томах
  6. скоритися — Скоритися, -рю́ся, -ришся гл. Покориться. Словник української мови Грінченка