скорше
СКО́РШЕ, присл., розм. Те саме, що скорі́ше.
Петрій прискорив ходу, щоб скорше дістатися наверх (Фр., V, 1951, 8);
Письменниця не приховує своїх жалів і нетерпіння скорше встати від недуги (Ле, В снопі.., 1960, 336);
— Ти покохав? — спитала вона скорше з співчуттям, ніж з докором (Загреб., Спека, 1961, 195).
Словник української мови (СУМ-11)