скорше
СКО́РШЕ, присл., розм.
Те саме, що скорі́ше.
Петрій прискорив ходу, щоб скорше дістатися наверх (І. Франко);
Письменниця не приховує своїх жалів і нетерпіння скорше встати від недуги (Іван Ле);
– Ти покохав? – спитала вона скорше з співчуттям, ніж з докором (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)