Словник української мови в 11 томах

скоса

СКО́СА, присл. Не прямо; скосивши очі.

Семен глянув скоса на жінку (Март., Вибр., 1954, 100);

Шафорост скоса зиркнув услід Морозову (Баш, На.. дорозі, 1967, 138).

◊ Позира́ти ско́са див. позира́ти;

Ско́са погляда́ти див. погляда́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. скоса — ско́са прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. скоса — пр., скрива; (глянути) косо, зизом.  Словник синонімів Караванського
  3. скоса — присл. Не прямо; скосивши очі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скоса — (міряти) скісно, навскіс, навскоси, (дивитися) зизом моск. зизом  Словник чужослів Павло Штепа
  5. скоса — СКО́СА, присл. Не прямо; скосивши очі. Семен глянув скоса на жінку (Л. Мартович); Шафорост скоса зиркнув услід Морозову (Яків Баш).  Словник української мови у 20 томах
  6. скоса — погляда́ти ско́са (зи́зом, скри́ва і т. ін.) на кого—що. Ставитися недоброзичливо або з підозрою до кого-небудь, виявляти своє незадоволення кимось.  Фразеологічний словник української мови
  7. скоса — СКО́СА (скосивши очі), СКРИ́ВА. Дивитися скоса.  Словник синонімів української мови
  8. скоса — Ско́са, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. скоса — Скоса нар. Искоса. Скоса поглядає. Чуб. V. 1124.  Словник української мови Грінченка