скоса
СКО́СА, присл.
Не прямо; скосивши очі.
Семен глянув скоса на жінку (Л. Мартович);
Шафорост скоса зиркнув услід Морозову (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)СКО́СА, присл.
Не прямо; скосивши очі.
Семен глянув скоса на жінку (Л. Мартович);
Шафорост скоса зиркнув услід Морозову (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)