скосити —
скоси́ти 1 дієслово доконаного виду зрізати скоси́ти 2 дієслово доконаного виду надати косої форми
Орфографічний словник української мови
скосити —
[скоситие] скоушу, -осиеш; нак. -си, скоус'іт'
Орфоепічний словник української мови
скосити —
I див. скошувати I. II див. скошувати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скосити —
СКОСИ́ТИ¹ див. ско́шувати¹. СКОСИ́ТИ² див. ско́шувати².
Словник української мови у 20 томах
скосити —
смерть ко́сить / скоси́ла кого. Хто-небудь помирає, гине. Не можна й підвести обличчя до кулеметного щита. У нім є проріз для прицілу, смерть крізь нього нас косила (В. Сосюра).
Фразеологічний словник української мови
скосити —
КОСИ́ТИ (зрізувати траву, хлібні злаки косою, косаркою тощо), СКО́ШУВАТИ, ТЯ́ТИ (ТНУ́ТИ) розм. — Док.: скоси́ти, покоси́ти, стя́ти (зітну́ти). Вони дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал (І.
Словник синонімів української мови
скосити —
Скосити, -ся см. скошувати, -ся.
Словник української мови Грінченка