скосити

смерть ко́сить / скоси́ла кого. Хто-небудь помирає, гине. Не можна й підвести обличчя до кулеметного щита. У нім є проріз для прицілу, смерть крізь нього нас косила (В. Сосюра).

Значення в інших словниках

1. скосити — скоси́ти 1 дієслово доконаного виду зрізати скоси́ти 2 дієслово доконаного виду надати косої форми  Орфографічний словник української мови
2. скосити — [скоситие] скоушу, -осиеш; нак. -си, скоус'іт'  Орфоепічний словник української мови
3. скосити — I див. скошувати I. II див. скошувати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скосити — СКОСИ́ТИ¹ див. ско́шувати¹. СКОСИ́ТИ² див. ско́шувати².  Словник української мови у 20 томах
5. скосити — КОСИ́ТИ (зрізувати траву, хлібні злаки косою, косаркою тощо), СКО́ШУВАТИ, ТЯ́ТИ (ТНУ́ТИ) розм. — Док.: скоси́ти, покоси́ти, стя́ти (зітну́ти). Вони дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал (І.  Словник синонімів української мови
6. скосити — СКОСИ́ТИ¹ див. ско́шувати¹. СКОСИ́ТИ² див. ско́шувати².  Словник української мови в 11 томах
7. скосити — Скосити, -ся см. скошувати, -ся.  Словник української мови Грінченка