скосити
смерть ко́сить / скоси́ла кого. Хто-небудь помирає, гине. Не можна й підвести обличчя до кулеметного щита. У нім є проріз для прицілу, смерть крізь нього нас косила (В. Сосюра).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скосити — скоси́ти 1 дієслово доконаного виду зрізати скоси́ти 2 дієслово доконаного виду надати косої форми Орфографічний словник української мови
- скосити — [скоситие] скоушу, -осиеш; нак. -си, скоус'іт' Орфоепічний словник української мови
- скосити — I див. скошувати I. II див. скошувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скосити — СКОСИ́ТИ¹ див. ско́шувати¹. СКОСИ́ТИ² див. ско́шувати². Словник української мови у 20 томах
- скосити — КОСИ́ТИ (зрізувати траву, хлібні злаки косою, косаркою тощо), СКО́ШУВАТИ, ТЯ́ТИ (ТНУ́ТИ) розм. — Док.: скоси́ти, покоси́ти, стя́ти (зітну́ти). Вони дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал (І. Словник синонімів української мови
- скосити — СКОСИ́ТИ¹ див. ско́шувати¹. СКОСИ́ТИ² див. ско́шувати². Словник української мови в 11 томах
- скосити — Скосити, -ся см. скошувати, -ся. Словник української мови Грінченка