скотинюка —
скотиню́ка 1 іменник жіночого роду збірне розм. скотиню́ка 2 іменник жіночого роду, істота про людину розм.
Орфографічний словник української мови
скотинюка —
-и, ж., розм. Те саме, що скотина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скотинюка —
СКОТИНЮ́КА, и, ж., розм. Те саме, що скоти́на.
Словник української мови у 20 томах
скотинюка —
НЕДО́ЛЮДОК зневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮД зневажл., лайл., НЕ́ЛЮД перев. мн., зневажл., БУЗУВІ́Р лайл., ПОТВО́РА зневажл., ВИ́РОДОК зневажл., лайл.
Словник синонімів української мови
скотинюка —
Скотинюка, -ки ж. Одна скотина. Купим волів, або корову, або так яку небудь скотинюку. ХС. III. 60.
Словник української мови Грінченка