скрайній
СКРА́ЙНІЙ, я, є, рідко. Те саме, що кра́йній 1, 3.
Жодного там [у просторах] осереддя нема. А коли б і було щось, То у тому осередді ніщо б не змогло осідати, Як і по інших віддалених, скрайніх місцинах простору (Зеров, Вибр., 1966, 156);
На запитливі погляди каменотесів Бронек лише міг висловити своє скрайнє здивування, переконливо розвівши руками (Ле, Хмельницький, І, 1957, 141).
Словник української мови (СУМ-11)