1. Словник української мови в 11 томах

скрайній

СКРА́ЙНІЙ, я, є, рідко. Те саме, що кра́йній 1, 3.

Жодного там [у просторах] осереддя нема. А коли б і було щось, То у тому осередді ніщо б не змогло осідати, Як і по інших віддалених, скрайніх місцинах простору (Зеров, Вибр., 1966, 156);

На запитливі погляди каменотесів Бронек лише міг висловити своє скрайнє здивування, переконливо розвівши руками (Ле, Хмельницький, І, 1957, 141).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрайній — скра́йній прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. скрайній — -я, -є, рідко. Те саме, що крайній 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скрайній — Я, -є, рідко. Те саме, що крайній. ...втрачаєш право самоуникання, самопереростання скрайніх меж і, розминувшись із самим собою, ти почезаєш у незгоді вчинків... (ЧТ:35). Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. скрайній — СКРА́ЙНІЙ, я, є, рідко. Те саме, що кра́йній 1, 3. Жодного там [у просторах] осереддя нема. А коли б і було щось, То у тому осередді ніщо б не змогло осідати, Як і по інших віддалених, скрайніх місцинах простору (М. Словник української мови у 20 томах
  5. скрайній — скра́йній крайній (ст): Цим визначним радикалом О. Назарук довготне був. Якось поїхав до Америки з якоюсь місією від радикальної партії, по дорозі ґрунтовно змінив орієнтацію і вернувся до Львова як скрайній католик (Лис Микита 1960 6: ЕКО) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. скрайній — Скра́йній, -ня, -нє = кра́йній Правописний словник Голоскевича (1929 р.)