скракля

СКРА́КЛЯ, і, ж. Дерев’яна циліндрична цурпалка, признач. для гри в скраклі.

Він відразу ж вибив стоячу скраклю (Донч., IV, 1957, 379).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скракля — скра́кля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. скракля — -і, ж. Дерев'яна циліндрична цурпалка, признач. для гри в скраклі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скракля — СКРА́КЛЯ, і, ж. Дерев'яна циліндрична цурпалка, признач. для гри в скраклі. Він відразу ж вибив стоячу скраклю (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  4. скракля — ГОРОДКИ́ (спортивна гра з дерев'яними цурками), СКРА́КЛІ. На дворі піднімався гук. Там уже строїлися одні в городки, другі — в зайця, треті в свинки (Панас Мирний); У скраклі гуляють меткі хлопчаки (І. Нехода). Словник синонімів української мови