скракля
СКРА́КЛЯ, і, ж. Дерев’яна циліндрична цурпалка, признач. для гри в скраклі.
Він відразу ж вибив стоячу скраклю (Донч., IV, 1957, 379).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скракля — скра́кля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- скракля — -і, ж. Дерев'яна циліндрична цурпалка, признач. для гри в скраклі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скракля — СКРА́КЛЯ, і, ж. Дерев'яна циліндрична цурпалка, признач. для гри в скраклі. Він відразу ж вибив стоячу скраклю (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
- скракля — ГОРОДКИ́ (спортивна гра з дерев'яними цурками), СКРА́КЛІ. На дворі піднімався гук. Там уже строїлися одні в городки, другі — в зайця, треті в свинки (Панас Мирний); У скраклі гуляють меткі хлопчаки (І. Нехода). Словник синонімів української мови