скрижити

СКРИЖИ́ТИ, скрижу́, скри́жиш, док., перех., рідко. Те саме, що схрести́ти 1.

Він сидів перед нею, скриживши ноги (Рибак, Помилка.., 1940, 102).

Значення в інших словниках

1. скрижити — скрижи́ти дієслово доконаного виду схрестити рідко  Орфографічний словник української мови
2. скрижити — скрижу, скрижиш, док., перех., рідко. Те саме, що схрестити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скрижити — СКРИЖИ́ТИ, скрижу́, скри́жиш, док., що, рідко. Те саме, що схрести́ти 1. Він сидів перед нею, скриживши ноги (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах