скрипаль
СКРИПА́ЛЬ, я́, ч. Музикант, який грає на скрипці.
Розчиняються двері і входять.. скрипаль зі скрипкою і жінка (Коч., II, 1956, 531);
Загледівши на Чернишеві офіцерські погони, скрипаль рвучко схопився йому назустріч і, зігнувшись дугою, заграв «Катюшу» (Гончар, III, 1959, 13).
Словник української мови (СУМ-11)