скрипак

СКРИПА́К, а́, ч., діал. Скрипаль.

Вчився [А. Л. Ведель] в Київській Духовній Академії, де був диригентом студентського хору, а також першим скрипаком — солістом студентського оркестру (Іст. укр. музики, 1922, 144).

Значення в інших словниках

1. скрипак — скрипа́к іменник чоловічого роду, істота скрипаль діал.  Орфографічний словник української мови
2. скрипак — -а, ч., зах. Скрипаль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скрипак — СКРИПА́К, а́, ч., діал. Скрипаль. Вчився [А. Л. Ведель] в Київській Духовній Академії, де був диригентом студентського хору, а також першим скрипаком – солістом студентського оркестру (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. скрипак — Скрипак, -ка м. = скрипаль. Шух. І. 29.  Словник української мови Грінченка