скропити —
скропи́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
скропити —
див. скроплювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скропити —
СКРОПИ́ТИ див. скро́плювати.
Словник української мови у 20 томах
скропити —
скропити вул. побити (ст)|| = вигаратати
Лексикон львівський: поважно і на жарт
скропити —
зро́шувати / зроси́ти (скропи́ти) (вла́сною (своє́ю)) кро́в’ю зе́млю (шлях). Бути пораненим або вбитим у боротьбі з ким-, чим-небудь.
Фразеологічний словник української мови
скропити —
БРИ́ЗКАТИ кого-що, чим і без додатка (обдавати, покривати бризками), ШПУВА́ТИ діал.; ПО́РСКАТИ чим і без додатка, ПИ́РСКАТИ чим і без додатка, ПРИ́СКАТИ розм.
Словник синонімів української мови
скропити —
Скропити см. скропляти.
Словник української мови Грінченка