скрутнувато
СКРУТНУВА́ТО. Присл. до скрутнува́тий;
// у знач. присудк. сл.
[Галушка:] Добре [живеться]. Тільки з матерією скрутнувато, особливо товар на чоботи дістати важко (Корн., І, 1955, 318).
Словник української мови (СУМ-11)СКРУТНУВА́ТО. Присл. до скрутнува́тий;
// у знач. присудк. сл.
[Галушка:] Добре [живеться]. Тільки з матерією скрутнувато, особливо товар на чоботи дістати важко (Корн., І, 1955, 318).
Словник української мови (СУМ-11)