Словник української мови в 11 томах

скрутнувато

СКРУТНУВА́ТО. Присл. до скрутнува́тий;

// у знач. присудк. сл.

[Галушка:] Добре [живеться]. Тільки з матерією скрутнувато, особливо товар на чоботи дістати важко (Корн., І, 1955, 318).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. скрутнувато — скрутнува́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. скрутнувато — Присл. до скрутнуватий. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скрутнувато — СКРУТНУВА́ТО. Присл. до скрутнува́тий; // у знач. пред. [Галушка:] Добре [живеться]. Тільки з матерією скрутнувато, особливо товар на чоботи дістати важко (О. Корнійчук).  Словник української мови у 20 томах