скріпка
СКРІ́ПКА, и, ж. Металевий затискач для скріплювання паперів.
Папір у кількох місцях затиснули канцелярські скріпки (Собко, Звич. життя, 1957, 72);
*У порівн. Крізь натовп, наче мотузок крізь мило, пройшов високий, вузькоплечий, худий, як скріпка, директор (Кол., Терен.., 1959, 301).
Словник української мови (СУМ-11)