скріпка
СКРІ́ПКА, и, ж. Металевий затискач для скріплювання паперів.
Папір у кількох місцях затиснули канцелярські скріпки (Собко, Звич. життя, 1957, 72);
*У порівн. Крізь натовп, наче мотузок крізь мило, пройшов високий, вузькоплечий, худий, як скріпка, директор (Кол., Терен.., 1959, 301).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скріпка — скрі́пка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири скрі́пки Орфографічний словник української мови
- скріпка — -и, ж. Металевий затискач для скріплювання паперів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скріпка — СКРІ́ПКА, и, ж. Металевий затискач для скріплювання паперів. Папір у кількох місцях затиснули канцелярські скріпки (В. Собко); * У порівн. Крізь натовп, наче мотузок крізь мило, пройшов високий, вузькоплечий, худий, як скріпка, директор (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах