1. Словник української мови у 20 томах

скріпка

СКРІ́ПКА, и, ж.

Металевий затискач для скріплювання паперів.

Папір у кількох місцях затиснули канцелярські скріпки (В. Собко);

* У порівн. Крізь натовп, наче мотузок крізь мило, пройшов високий, вузькоплечий, худий, як скріпка, директор (П. Колесник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скріпка — скрі́пка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири скрі́пки Орфографічний словник української мови
  2. скріпка — -и, ж. Металевий затискач для скріплювання паперів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скріпка — СКРІ́ПКА, и, ж. Металевий затискач для скріплювання паперів. Папір у кількох місцях затиснули канцелярські скріпки (Собко, Звич. життя, 1957, 72); *У порівн. Крізь натовп, наче мотузок крізь мило, пройшов високий, вузькоплечий, худий, як скріпка, директор (Кол., Терен.., 1959, 301). Словник української мови в 11 томах