скріплений
СКРІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скріпи́ти.
— Хочеш суниць? — простягає [дівчинка] до мене повну козубеньку, посередині скріплену прутиком (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 87);
Їх [грошей] було таки багато, скріплених упоперек білим клеєним папером (Коз., Листи.., 1967, 189);
Клеверисько було рівне, скріплене крижаною кіркою (Гуц., Скупана.., 1965, 109);
Дружба й братерство народів нашої Батьківщини скріплені кров’ю їх кращих синів,.. пролитою.. в боях за перемогу Великого Жовтня (Ком. Укр., 11, 1967, 12);
[Ковшик:] Ми даємо посвідку про шлюб.. А це документ, в якому записано про любов і скріплена державою сім’я… (Корн., II, 1955, 232);
// скрі́плено, безос. присудк. сл.
Весіллям Лева з дочкою короля Бели було скріплено угорсько-руський союз (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 557);
Канцелярія гетьмана виготовила листа до його величності і повноваження полковникам. І те, і друге було урочисто скріплено (Ле, Наливайко, 1957, 199);
Шлюб скріплено, на пальці надіті обручки як символ вірності на все життя (Наука.., 9, 1964, 51).
Значення в інших словниках
- скріплений — скрі́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- скріплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до скріпити. || скріплено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скріплений — СКРІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до скріпи́ти. – Хочеш суниць? – простягає [дівчинка] до мене повну козубеньку, посередині скріплену прутиком (М. Стельмах); Їх [грошей] було таки багато, скріплених упоперек білим клеєним папером (В. Словник української мови у 20 томах
- скріплений — Скрі́плений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)