скула
СКУЛА́, и́, ж.
1. мор., ав. Вигин, що утворюється у місці сполучення борту і днища судна.
2. рідко. Те саме, що ви́лиця.
Сірі очі [Василя] блищали, у їх [них] світилась глибока думка, вона скрашала його.. лице з широкими скулами (Мирний, IV, 1955, 18).
Словник української мови (СУМ-11)