Значення в інших словниках
-
скула —
Вилиця
Словник чужослів Павло Штепа
-
скула —
СКУЛА́, и́, ж. 1. мор., ав. Вигин, що утворюється у місці сполучення борту і днища судна. 2. рідко. Те саме, що ви́лиця. Сірі очі [Василя] блищали, у їх [них] світилась глибока думка, вона скрашала його .. лице з широкими скулами (Панас Мирний).
Словник української мови у 20 томах
-
скула —
СКУЛА́, и́, ж. 1. мор., ав. Вигин, що утворюється у місці сполучення борту і днища судна. 2. рідко. Те саме, що ви́лиця. Сірі очі [Василя] блищали, у їх [них] світилась глибока думка, вона скрашала його.. лице з широкими скулами (Мирний, IV, 1955, 18).
Словник української мови в 11 томах
-
скула —
Скула, -ли ж. Нарывъ, вередъ, болячка. Желех. ум. скулка. ЗЮЗО. I. 128.
Словник української мови Грінченка