1. Великий тлумачний словник сучасної мови

скула

ску́ла

-и, ж., заст.

Нарив, болячка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скула — Вилиця Словник чужослів Павло Штепа
  2. скула — СКУЛА́, и́, ж. 1. мор., ав. Вигин, що утворюється у місці сполучення борту і днища судна. 2. рідко. Те саме, що ви́лиця. Сірі очі [Василя] блищали, у їх [них] світилась глибока думка, вона скрашала його .. лице з широкими скулами (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. скула — СКУЛА́, и́, ж. 1. мор., ав. Вигин, що утворюється у місці сполучення борту і днища судна. 2. рідко. Те саме, що ви́лиця. Сірі очі [Василя] блищали, у їх [них] світилась глибока думка, вона скрашала його.. лице з широкими скулами (Мирний, IV, 1955, 18). Словник української мови в 11 томах
  4. скула — Скула, -ли ж. Нарывъ, вередъ, болячка. Желех. ум. скулка. ЗЮЗО. I. 128. Словник української мови Грінченка