1. Великий тлумачний словник сучасної мови

скулений

ску́лений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до скулити II.

2》 у знач. прикм. Який зіщулився, скорчився (від холоду, болю, страху і т. ін.).

|| Який зсутулився, згорбився.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скулений — ску́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. скулений — СКУ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ску́лити². Старші, слабовиті, скулені вдвоє або ледве вилічені з [від] ран мусили стояти ззаду (І. Франко); На полу .. покотом лежали скулені од холоду троє дітей (С. Васильченко). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  3. скулений — Ску́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. скулений — СКУ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ску́лити². Старші, слабовиті, скулені вдвоє або ледве вилічені з [від] ран мусили стояти ззаду (Фр., III, 1950, 191); На полу.. покотом лежали скулені од холоду троє дітей (Вас., І, 1959, 301). 2. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах