скульптор

СКУ́ЛЬПТОР, а, ч. Митець, що працює в галузі скульптури.

Горький запросив мене поїхати.. на народне свято, і от ми, а також.. відомий в Росії скульптор І. Я. Гінцбург, що приїхав сюди [на Капрі] ліпити Горького, виїхали в неділю вранці яхтою (Коцюб., III, 1956, 326);

Образ Сергія Мироновича Кірова.. взялися відбити… й скульптори, й художники, кінорежисери й поети (Тич., III, 1957, 22);

*Образно. Справжній педагог не може бути ремісником, він — скульптор, який ліпить характер молодої людини… (Донч., V, 1957, 450).

Значення в інших словниках

1. скульптор — ску́льптор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. скульптор — [скул'птор] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў  Орфоепічний словник української мови
3. скульптор — -а, ч. Митець, що працює в царині скульптури.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скульптор — СКУ́ЛЬПТОР, а, ч. 1. Митець, що працює в галузі скульптури. Горький запросив мене поїхати .. на народне свято, і от ми, а також .. відомий в Росії скульптор І. Я. Гінцбург, що приїхав сюди [на Капрі] ліпити Горького, виїхали в неділю вранці яхтою (М.  Словник української мови у 20 томах
5. скульптор — ску́льптор (лат. sculptor, від sculpo – вирізую, висікаю, втілюю) 1. Митець, який працює в галузі скульптури. 2. Невелике сузір’я в Південній півкулі неба.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. скульптор — Ску́льптор, -ра; -тори, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)