скульпторка

СКУ́ЛЬПТОРКА, и, ж. Жін. до ску́льптор.

Я буваю частіше тільки у дядини та ще у Старицьких (там тепер Зіна скульпторка..) (Л. Укр., V, 1956, 289);

Скульпторка [В. Г. Мухіна] зуміла втілити в монументальні форми типові риси радянської людини (Вітч., 3, 1970, 191).

Значення в інших словниках

1. скульпторка — ску́льпторка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. скульпторка — -и. Жін. до скульптор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скульпторка — СКУ́ЛЬПТОРКА, и, ж. Жін. до ску́льптор. Я буваю частіше тільки у дядини та ще у Старицьких (там тепер Зіна скульпторка ..) (Леся Українка); У Сурамі натхненна грузинська скульпторка Тамара Абакелія створила пам'ятник українській поетесі (з газ.).  Словник української мови у 20 томах