скупендра
СКУПЕ́НДРА, СКУПИ́НДРА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що скупе́рдяга.
— Я мушу зрозуміти його наукові досягнення, видерти їх у цього скупендри і передати людству (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 81);
— Сей старий скупиндра [ксьондз] може і по сто ринських місячно платити (Фр., VII, 1951, 28).
Словник української мови (СУМ-11)