скупендряга
СКУПЕНДРЯ́ГА, СКУПИНДРЯ́ГА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що скупердя́га.
[Варка:] У Конаша як з горла не видереш, то закарбуй на пропало. І жінка його така ж, як і він: скупендряга чортова та ще й брехуха!.. (Кроп., II, 1958, 186);
Такий вам скупиндряга [вдівець], Що шукать по всій землі (Фр., XII 1953, 207);
— Їде відомий скупиндряга.. і нечистий на руку архієпископ Мстислав (Мельн., До раю.., 1961, 28).
Словник української мови (СУМ-11)