скупендряга

СКУПЕНДРЯ́ГА, СКУПИНДРЯ́ГА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що скупердя́га.

[Варка:] У Конаша як з горла не видереш, то закарбуй на пропало. І жінка його така ж, як і він: скупендряга чортова та ще й брехуха!.. (Кроп., II, 1958, 186);

Такий вам скупиндряга [вдівець], Що шукать по всій землі (Фр., XII 1953, 207);

— Їде відомий скупиндряга.. і нечистий на руку архієпископ Мстислав (Мельн., До раю.., 1961, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скупендряга — скупендря́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. скупендряга — скупиндряга, -и, ч. і ж., розм. Те саме, що скупердяга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скупендряга — СКУПЕНДРЯ́ГА, СКУПИНДРЯ́ГА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що скупердя́га. [Варка:] У Конаша як з горла не видереш, то закарбуй на пропало. І жінка його така ж, як і він: скупендряга чортова та ще й брехуха!.. (М. Словник української мови у 20 томах
  4. скупендряга — СКНА́РА (надміру скупа, жадібна людина), СКУПИ́Й, СКУПА́Р рідше, СКУПІ́Й рідше, СКУПЕРДЯ́ГА підсил. розм., СКУПЕРДЯ́Й підсил. розм., СКУПЕРДЯ́ підсил. розм., СКУПЕ́НДРА (СКУПИ́НДРА) підсил. розм., СКУПЕНДРЯ́ГА (СКУПИНДРЯ́ГА) підсил. розм. Словник синонімів української мови