1. Словник української мови в 11 томах

скупенький

СКУПЕ́НЬКИЙ, а. е. Досить скупий.

Мати були собі скупенькі й ніколи б у світі грошей Хіврі на витребеньки не дали (Григ., Вибр., 1959, 98);

Яринка не дуже любила її, була баба скупенька, як що ласе, то й ховала (Донч., IV, 1957, 222);

— Скупенький ти на похвали! — набурмосила губенята Ніна Остапівна (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 15);

Зі свого скупенького .. зарібку мусила [пані Грозицька] виховувати троє дрібних дітей (Фр., II, 1950, 312);

По скупенькій вечері.. зачиняються двері, Каганець потуха (Бичко, Сійся.., 1959, 355).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скупенький — скупе́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. скупенький — див. скупий Словник синонімів Вусика
  3. скупенький — -а, -е. Досить скупий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скупенький — СКУПЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить скупий. Мати були собі скупенькі й ніколи б у світі грошей Хіврі на витребеньки не дали (Грицько Григоренко); Яринка не дуже любила її, була баба скупенька, як що ласе, то й ховала (О. Донченко); – Скупенький ти на похвали!... Словник української мови у 20 томах
  5. скупенький — Скупий, -а, -е Скупой. Да скупа собі баба, так щоб не наймать наймита, посилає, зятя пасти коні. ЗОЮР. І. 46. ум. скупенький, скупесенький. Словник української мови Грінченка