скупенький
скупе́нький
-а, -е.
Досить скупий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скупенький — скупе́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- скупенький — див. скупий Словник синонімів Вусика
- скупенький — СКУПЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить скупий. Мати були собі скупенькі й ніколи б у світі грошей Хіврі на витребеньки не дали (Грицько Григоренко); Яринка не дуже любила її, була баба скупенька, як що ласе, то й ховала (О. Донченко); – Скупенький ти на похвали!... Словник української мови у 20 томах
- скупенький — СКУПЕ́НЬКИЙ, а. е. Досить скупий. Мати були собі скупенькі й ніколи б у світі грошей Хіврі на витребеньки не дали (Григ., Вибр., 1959, 98); Яринка не дуже любила її, була баба скупенька, як що ласе, то й ховала (Донч. Словник української мови в 11 томах
- скупенький — Скупий, -а, -е Скупой. Да скупа собі баба, так щоб не наймать наймита, посилає, зятя пасти коні. ЗОЮР. І. 46. ум. скупенький, скупесенький. Словник української мови Грінченка