скучерявити

СКУЧЕРЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. скучеря́влять; перех. Док. до кучеря́вити.

*Образно. Ой ти, дубочку кучерявий, Ой, а хто ж тебе скучерявив? (Фр., XI, 1952, 25).

Значення в інших словниках

1. скучерявити — скучеря́вити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. скучерявити — -влю, -виш; мн. скучерявлять; перех. Док. до кучерявити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скучерявити — СКУЧЕРЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. скучеря́влять; кого, що. Док. до кучеря́вити. * Образно. Ой ти, дубочку кучерявий, Ой, а хто ж тебе скучерявив? (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах