скучерявити
СКУЧЕРЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. скучеря́влять; перех. Док. до кучеря́вити.
*Образно. Ой ти, дубочку кучерявий, Ой, а хто ж тебе скучерявив? (Фр., XI, 1952, 25).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скучерявити — скучеря́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- скучерявити — -влю, -виш; мн. скучерявлять; перех. Док. до кучерявити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скучерявити — СКУЧЕРЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. скучеря́влять; кого, що. Док. до кучеря́вити. * Образно. Ой ти, дубочку кучерявий, Ой, а хто ж тебе скучерявив? (І. Франко). Словник української мови у 20 томах