скучнуватий
СКУЧНУВА́ТИЙ, а, е. Трохи скучний.
Жив [письменник] подвійним життям. На роботі одним — буденним і часом скучнуватим редакційним, а вечорами й на світанку — творчим, цікавим (Кучер, Голод, 1961, 201).
Словник української мови (СУМ-11)СКУЧНУВА́ТИЙ, а, е. Трохи скучний.
Жив [письменник] подвійним життям. На роботі одним — буденним і часом скучнуватим редакційним, а вечорами й на світанку — творчим, цікавим (Кучер, Голод, 1961, 201).
Словник української мови (СУМ-11)